EnterDJ — це рекреаційна програма диджеінгу, яка використовує безкоштовне програмне забезпечення для диджеїв як інструмент ментального та емоційного відновлення. Створена на принципах сучасної музичної терапії, цифрової творчості та навчання з низьким порогом входу, програма дозволяє кожному відчути терапевтичний ефект диджеінгу, маючи лише ноутбук і навушники. Це перша подібна ініціатива у Східній Європі, яка застосовує практику диджеінгу як структурований, науково обґрунтований метод покращення психоемоційного стану.

​

EnterDJ долає розрив між психологічною підтримкою та творчим розширенням можливостей. Багато людей — особливо ветерани, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та молодь — уникають традиційних психологічних послуг через стигму або емоційний спротив. Методологія EnterDJ «диджей за одну годину» пропонує швидку, захопливу та неклінічну альтернативу, яка забезпечує швидке емоційне розвантаження, покращення концентрації, зменшення фантомного болю та вищий рівень соціалізації. Музика стає безпечним простором, інструментом подолання стресу та шляхом до самовираження.

​

Програма створена для українських ветеранів війни з фізичними та психологічними травмами, переселенців, підлітків, нейровідмінних людей (із РДУГ, тривожністю), а також для зростаючої глобальної онлайн-спільноти новачків у музиці.

Проєкт розроблено мультидисциплінарною командою:

• Володимир Недогода — практик музичної терапії та засновник арттерапевтичної платформи Victory Beats;

• Євген Скрипник — культурний підприємець та засновник музичної формації Shum.Rave;

• Андреас Бош — співвласник проактивного культурного простору HVLV у Києві;

• Влад Фісун — ментор із 30-річним диджейським досвідом та лідер думок в українській культурній спільноті.

Чому це працює? Диджеінг – це не просто розвага. Це активна робота з ПТСР та ефективні самостійні вправи для покращення ментального стану. Процес створення міксу вимагає концентрації, що допомагає стабілізувати нервову систему, розвиває дрібну моторику та дарує відчуття контролю над творчим процесом.

Диджеінг відбувся просто як науковий експеримент — щоб зʼясувати, як музичний твір, що грає на платівці десь на Атлантичному узбережжі, можна слухати по інший бік океану через радіо.
У 1903 році, якщо точно.
 

У 1930-ті роки він став соціальним інструментом в США, дозволяючи темношкірим ведучим на радіо долати сегрегацію і ставити джазові платівки, які можна було слухати будь-кому і будь-де, без расових забобонів.
 

У часи Другої світової війни диджеінг допомагав французькому спротиву — бо саме бар "Discothèque" у Марселі, де моряки зберігали привезені з усього світу записи, став осередком вільних людей, які протистояли німецькій окупації.
 

Диджеінг дозволяв ямайським біднякам у 1950-ті відчувати себе ніби в Лас-Вегасі — бо місцеві мобільні саундсистеми підбирали такий самий ритм-н-блюзовий репертуар.

Диджеінг припинив війни банд у Бронксі в 1970-ті та запропонував інші «бійки», які стали називати брейк-денсом.
Диджеї з нью-йоркської гей-спільноти на початку 1980-х захопили етери й допомогли донести право на вибір кохання.

У 1988 році британська спільнота диджеїв оголосила "Друге літо кохання".
А берлінська — святкувала падіння Стіни в листопаді 1989-го, яка роками розділяла родини та друзів. У 80-ті та 90-ті Ібіца та Гоа дали притулок дауншифтерам-яппі та новим хіпі.

За 100 років існування диджеінг отримав безліч ознак культурного явища, що давно вже не потребує підтверджень — починаючи від встановлення нових правил у виробництві будь-якої музики, від архаїчної до академічної, і закінчуючи присутністю в локаціях, подіях, соціальних секторах, де нічого подібного не передбачалося.